ДОСВІДЧЕНІ ВЧИТЕЛІ РАДЯТЬ...

«Один із секретів пе­дагогічної творчості полягає в тому,

щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи.

Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках,

у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

Василь Сухомлинський

Енергійний початок — запорука успіху.

Зустріч зі школою

1. Під час першої бесіди з директором і заступником попросіть їх роз­повісти про шкільний колектив узагалі (тобто педагогічний та учнівсь­кий колективи). При цьому поцікавтесь, із досвідом кого з працівників вам як молодому вчителеві варто було б ознайомитися насамперед.

2. Якщо в школі є методичний кабінет, то перегляд зібраних там матеріалів (а їх готують конкретні вчителі) також певною мірою допо­може вам скласти думку про того чи того педагога.

3. Уважно огляньте навчальні кабінети, їх оформлення: зібраний і систематизований там дидактичний матеріал значною мірою відо­бражає стиль учителя.

4. У перші місяці перебування в школі поставте собі за мету відві­дати уроки більшості вчителів. Адже кожен із них найповніше виявляє себе як особистість у безпосередній діяльності на уроці.

5. Постійно розвивайте свою педагогічну спостережливість і допит­ливість. Придивляйтесь, як ваші колеги спілкуються з учнями під час перерв, суспільно корисної праці, прогулянок; які в них взаємини з ад­міністрацією школи, один з одним, із батьками учнів; про що і як розмо­вляють між собою вчителі у позанавчальний час тощо. Спостереження

за зовнішнім виглядом також може деякою мірою доповнити знання про особистість педагога.

6. Якщо трапиться нагода ознайомитися з помешканням вашого ко­леги, не відмовляйтесь. Стиль, культура оформлення житла, стан садиби значною мірою характеризують людину, насамперед учителя.

Як подолати страх перед уроком (Тези для аутотренінгу)

1. Я ґрунтовно підготувався до заняття.

2. Я спокійний.

3. Настрій у мене гарний, бадьорий.

4. Я продумав усі компоненти уроку.

5. Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

6. Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.

7. Мені легко з учнями.

8. Я цілком володію собою.

Виробіть уміння заходити до класу

1. Завчасно з'ясуйте, у якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, особливо коли це пов'язано із замінами уроків.

2. У кожному класі доберіть собі помічників, які під вашим керів­ництвом готували б до уроків необхідне навчальне приладдя (своєчасно заносили демонстраційні матеріали, прилади тощо).

3. Під час перерви відберіть усі матеріали, потрібні вам для конк­ретного уроку, компактно складіть їх.

4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської і прямуйте до класу.

5. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім учням зайти до класної кімнати.

6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою від­чиняйте двері. Ви маєте з'явитися в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.

7. На вашому обличчі має бути вираз задоволення і ледь помітна посмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

8. Упевненим кроком ідіть до робочого стола, дві-три секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити поглядом усіх учнів і психоло­гічно налаштувати їх на навчальну діяльність.

9. Зайшовши до класу, не забудьте привітатися.

Урок – основа основ педагогічної діяльності!

Для засвоєння навчального матеріалу необхідно:

1. Викликати в учнів інтерес до матеріалу (мотивація навчання).

2. Активізувати певні знання та вміння.

3. Організувати сприйняття, осмислення й запам'ятовування на­вчальної інформації.

4. Застосувати здобуту інформацію у стандартних чи дещо зміне­них умовах.

5. Створити умови для використання сформованих знань і вмінь у життєвій практиці, у творчих умовах.

6. Узагальнити й систематизувати знання, основні способи їх за­стосування.

7. Здійснити контроль за засвоєнням учнями навчального матеріалу, а потім — його корекцію.

Рекомендації щодо підготовки до уроку

1. Вчитайтеся у розділ програми, який потрібно вивчити на уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.

2. Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягти в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

3. Уявіть колектив класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів; використовуючи мистецтво педагогічного пере­втілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

4. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптималь- ніші для цього матеріалу і цих учнів.

5. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.

6. Продумайте структуру уроку і зафіксуйте все в плані-конспекті.

7. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

8. Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

9. Спитайте себе: «Чи готовий я до уроку?»

10. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає не­потрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

11. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку

12. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Застосовуйте систему взаємо­перевірки.

13. Поясніть учням мету, завдання уроку.

14. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити про­блеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

15. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправ­лять однокласники. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте їм більше писати, виконувати завдань.

16. На уроці кожен учень має бути в полі зору, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

17. Під час використання технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте часу, намагайтеся використовувати за­соби навчання ефективно.

18. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів. Вишристовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивальнош навчання.

19. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бе­режливість, зібраність.

20. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзво­ника. Не затримуйте учнів після дзвониш. У перших-сьомих класах обов'язшво проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

21. Памятайте, кожен новий урок має бути не схожий на попередній.

Вміло організовуйте взаємодію на уроці!

1. Вивчайте можливості кожного майбутнього вихованця.

Лам 'ятсште: без знання стану здоровая дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хво­роб» набутих у попередні роки.

2. Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взає­мини з ними.

Лам 'ятайте: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайтеся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчайте індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівайте методикою педагогічної спів­праці. Карайте учня лише тоді, шли без цього не мсшна обійтися.

3. Частіше посміхайтеся.

Лам 'ятайте: ваша посмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними вам приємна, усмішка створює в лкщей загальний позитивний настрій.

4. Плануючи свої перші уроки, подумайте, як учні повинні пово­дитися на уроці; які звички культурної поведінки для цього слід спе­ціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити.

Лам 'ятайте: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички

шкідливі. З перших уроків виробляйте у вихованців певний стереотип поведінки, формуйте позитивні навички.

Поміркуйте над тим, які види робіт будуть використані і виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно; яка спеціальна підготовка для цього погрібна.

Пам'ятайте: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною» цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, викорис­товуючи ті чи ті завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяль­ності.

5. Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виника­тимуть на уроці.

Пам'ятайте: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6. Намагайтеся вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на вашу думку, вони помиляються чи у вас обмаль часу.

Пам'ятайте: кожен вихованець має знати, що ви його вислу­хаєте.

Пам \ятайте: основне призначення оцінки — правильно визна­чити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

7. Без вимоги педагога неможлива організація навчальної та су­спільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом заняття вчи­тель ставить перед своїми вихованцями близью 100 вимог.

8. Наполешиво оволодівайте навичками самоаналізу уроку.

В роботі завжди бувають недоліки і помилки, але і завжди є шляхи подолання!

Недоліки і помилки Шляхи подолання
Учитель пише на дошці не­розбірливо, спотворюючи букви. Витирає лише частину дошки. Залишає на іншій уривки попередніх записів Перш ніж писати на дошці, слід повністю стерти непотрібне. Відновіть уміння чітко, правильно писати літери
Під час пояснення нового ма­теріалу окремі школярі по­чинають розмовляти, до них приєднуються інші. Але вчи­тель продовжує розповідь Намагайтеся помічати найменші пору­шення поведінки окремими учнями, не да­ючи можливості долучитися до цього про­цесу іншим. Зробіть паузу, уважно по­дивіться на недисциплінованого учня, висловіть мімікою й жестом своє незадово­лення. Аналізуйте зміст і методи роботи: якщо учні втратили інтерес до вашої роз­повіді, треба шукати інші засоби викладу матеріалу
На уроці вчитель аналізує не­гативні дії і вчинки або кон­флікти учнів, що призводить до марнування часу й нерво­вого збудження вихованців Намагайтеся нейтралізувати негативні дії вихованців засобом «підміни», тобто не­гайно переключивши їхню увагу на інший вид діяльності, насамперед навчальну. Кон­флікти аналізуйте за межами уроку
Учень не хоче працювати на уроці, всіляко демонстру­ючи це. Учитель будь-що на­магається залучити його до навчальної роботи, вдаю­чись навіть до авторитарних засобів впливу Не варто бурхливо реагувати на таку по­ведінку школяра. Краще залишити його в спокої. Якщо всі учні класу активно ви­конують конкретне завдання, недисциплі- нований вихованець може вгамуватися і та­кож долучитися до роботи
Учитель, вислухавши від­повідь учня, оцінює її, не ар­гументуючи. На запитання учня «А чому низький бал?» відповідає: «Бо ти знаєш цей матеріал недостатньо» Намагайтеся завжди аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на по­милки. Можна також спонукати школяра до самоаналізу
Учитель оцінює учнів, вихо­дячи з особистого ставлення до них Будьте об'єктивні в оцінюванні знань — не виявляйте власних симпатій чи анти­патій. Це призводить до втрати вчителем авторитету
Учитель під тиском батьків або учнів іноді змінює раніше виставлені бали, особливо за­стосовуючи «поурочні бали» Виявляйте твердість і послідовність, оці­нюючи знання школярів. Якщо припус­тилися помилки, у присутності всіх учнів проаналізуйте ситуацію, попросіть виба­чення і поставте інший бал
Недоліки і помилки Шляхи подолання
Наприкінці семестру, праг­нучи мати добрий показник успішності класного колек­тиву чи під тиском учнів або їхніх батьків, учитель іноді ліберально ставиться до під­сумкового оцінювання Завжди будьте об'єктивні. Якщо хтось із учнів або батьків не згоден з майбут­нім підсумковим балом за семестр, можна, встановивши коло навчальних завдань для опрацювання з певних розділів, у присут­ності всіх учнів (або навіть батьків) ре­тельно перевірити рівень знань, умінь, на­вичок та об'єктивно їх оцінити, не допус­каючи найменшої прискіпливості
Учитель надмірно балакучий, повідомляє забагато інформа­ції, хоче вразити ерудицією Уникайте балакучості та показного демонс­трування ерудованості, оскільки це від­вертає увагу школярів від головного — за­своєння теми уроку. Зважайте на конкретні розумові можливості учнів
Учитель намагається пе­ревірити, як школярі зро­зуміли навчальний матеріал, з'ясовуючи, у кого з них і які виникли запитання Необхідно з'ясувати ступінь усвідомлення суті вивченого, запропонувавши учням проблемне завдання
Учитель викликає певного учня, а потім ставить йому за­питання Запитання треба ставити всьому класу, а потім пропонувати певному учневі від­повісти на нього
Під час пояснення нового ма­теріалу чи інструктажу учнів учитель тримає руки в кише­нях, крутить у руках ключі, подзенькує дрібними гро­шима, сідає на підвіконня чи на край стола, «грається» оку­лярами, ґудзиками, краваткою чи кучерями, часто поправляє зачіску, підкручує вуса тощо Намагайтеся позбутися таких звичок. Можна записати на аркуші паперу, пові­сити вдома над робочим столом нагаду­вання: «Я повинен позбутися цих звичок!»
Учитель виявляє нерішучість, бажання уникнути, обійти складні моменти у спілку­ванні з учнями Пам'ятайте й розумійте: ніхто не розв'яже за вас педагогічні завдання. Активно й на­полегливо долайте труднощі, які виника­ють у процесі спілкування зі школярами
Усі проблеми, зокрема осо­бисті, що постають перед ок­ремими учнями, учитель на­магається вирішувати у при­сутності всього класу Є питання, які можна обговорювати лише віч-на-віч
Учитель виявляє надмірну су­ворість Потрібна і суворість, звичайно, у розумних межах. Але головною зброєю має бути здо­ровий гумор
Недоліки і помилки Шляхи подолання
Учень відповідає на постав­лене запитання, а вчитель у цей час говорить з іншим учнем або порпається у своїх паперах чи байдуже дивиться у вікно Виявляйте цілеспрямовану увагу до учня й щирий інтерес до змісту його відповіді, так, ніби ви чуєте це вперше
Після привітання учні, сівши за парти, продовжують го­моніти, а вчитель, намагаю­чись перекрити гамір, почи­нає щось розповідати Привітавшись, зосередьте свою увагу на вихованцях, помовчіть, поки в класі не настане тиша. Лише після цього запро­понуйте їм сісти й одразу залучіть до конк­ретної діяльності
Учитель допускає мовні огріхи: русизми, неправильні наголоси Готуючись до уроку, перевіряйте за допо­могою словника правильність вживання тих чи тих мовних форм. На полях свого робочого зошита записуйте найскладніші слова, проставляйте наголоси, робіть під­креслення червоним чорнилом, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів
Учитель використовує складні наукові терміни, за­позичені з іноземних мов, не­зрозумілі слова Уникайте насичення мови іноземними сло­вами, складними науковими термінами. За­вжди намагайтеся відшукати рівнозначне слово чи вираз рідною мовою. У тих ви­падках, коли певний термін або слово не має точного відповідника в рідній мові, зупиніться на поясненні етимології цього слова, запишіть його на дошці, а учні не­хай зафіксують у своїх словниках чи робо­чих зошитах
Учитель перериває свою роз­повідь час від часу, щоб зро­бити зауваження учням, підвищуючи голос, говорить із роздратуванням Намагайтеся не розривати логічної канви своєї розповіді. Якщо хтось порушує дис­ципліну, зробіть паузу і зосередьте увагу на конкретному вихованцеві. Можна підійти до нього й тихенько попросити не заважати
Під час пояснення навчаль­ного матеріалу учитель пере­буває в одній позі (стоїть біля стільця, міцно стиснувши руки на його спинці, або пе­ред дошкою, нервово переби­раючи пальцями) Уникайте статичної пози. Використовуйте наочні посібники, технічні засоби на­вчання. Постійно тренуйтеся, щоб подо­лати нервове напруження
Під час самостійної роботи уч­нів учитель на перші прохання про допомогу «бігає» по класу, вистукуючи підборами, або на­магається ходити навшпиньках Привчайте учнів до самостійного вико­нання завдань. Подбайте про взуття, яке б не стукотіло і не привертало до себе уваги. По класу ходіть поважно, впевнено
Недоліки і помилки Шляхи подолання
Учень відповідає на постав­лене запитання, а вчитель у цей час говорить з іншим учнем або порпається у своїх паперах чи байдуже дивиться у вікно Виявляйте цілеспрямовану увагу до учня й щирий інтерес до змісту його відповіді, так, ніби ви чуєте це вперше
Після привітання учні, сівши за парти, продовжують го­моніти, а вчитель, намагаю­чись перекрити гамір, почи­нає щось розповідати Привітавшись, зосередьте свою увагу на вихованцях, помовчіть, поки в класі не настане тиша. Лише після цього запро­понуйте їм сісти й одразу залучіть до конк­ретної діяльності
Учитель допускає мовні огріхи: русизми, неправильні наголоси Готуючись до уроку, перевіряйте за допо­могою словника правильність вживання тих чи тих мовних форм. На полях свого робочого зошита записуйте найскладніші слова, проставляйте наголоси, робіть під­креслення червоним чорнилом, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів
Учитель використовує складні наукові терміни, за­позичені з іноземних мов, не­зрозумілі слова Уникайте насичення мови іноземними сло­вами, складними науковими термінами. За­вжди намагайтеся відшукати рівнозначне слово чи вираз рідною мовою. У тих ви­падках, коли певний термін або слово не має точного відповідника в рідній мові, зупиніться на поясненні етимології цього слова, запишіть його на дошці, а учні не­хай зафіксують у своїх словниках чи робо­чих зошитах
Учитель перериває свою роз­повідь час від часу, щоб зро­бити зауваження учням, підвищуючи голос, говорить із роздратуванням Намагайтеся не розривати логічної канви своєї розповіді. Якщо хтось порушує дис­ципліну, зробіть паузу і зосередьте увагу на конкретному вихованцеві. Можна підійти до нього й тихенько попросити не заважати
Під час пояснення навчаль­ного матеріалу учитель пере­буває в одній позі (стоїть біля стільця, міцно стиснувши руки на його спинці, або пе­ред дошкою, нервово переби­раючи пальцями) Уникайте статичної пози. Використовуйте наочні посібники, технічні засоби на­вчання. Постійно тренуйтеся, щоб подо­лати нервове напруження
Під час самостійної роботи уч­нів учитель на перші прохання про допомогу «бігає» по класу, вистукуючи підборами, або на­магається ходити навшпиньках Привчайте учнів до самостійного вико­нання завдань. Подбайте про взуття, яке б не стукотіло і не привертало до себе уваги. По класу ходіть поважно, впевнено
Недоліки і помилки Шляхи подолання
Учитель зосереджує увагу на помилках учнів, дорікає їм, що часто стає причиною не­гативного ставлення до нього вихованців Насамперед відзначайте успіхи (навіть найменші) в навчанні кожного учня, за­охочуйте за старанність, всіляко формуйте у вихованців віру у власні сили й можли­вості
Учитель виявляє дріб'язкову прискіпливість, часто погро­жує учням: «Я вам покажу!», «Стань у куток», «Замовчи, бо підеш до директора» тощо Жодний учитель, дотримуючись авто­ритарно-командного стилю взаємин, ще не зміг досягти вагомих успіхів у нав­чально-виховній роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «Найбільше по­ваги до особистості і водночас найбільше вимогливості до неї»
За найменшого порушення дисципліни учитель залякує учня записом у щоденнику, вважаючи, що такий запис змусить батьків займатися ви­хованням своєї дитини Рішуче відмовтеся від цього. Таким чином ви формуєте у вихованця негативне став­лення до себе. Неодмінно записуйте в що­денник подяку батькам за навчальні успіхи їхньої дитини, дисциплінованість, старан­ність, доброту тощо
Розпочавши виконання само­стійних завдань, учні запиту­ють учителя про порядок дій, способи роботи Перш ніж залучити учнів до самостійної роботи, необхідно озброїти їх раціональ­ними способами дій, виходячи зі змісту завдання, допомогти зорієнтуватися щодо послідовності навчальних операцій
Під час самостійної діяль­ності частина учнів за най­менших утруднень звер­тається до вчителя за допомо­гою, яку той спішить надати Не варто квапитися з допомогою, коли йдеться про дріб'язкові речі. Адже це не сприяє роз­виткові розумових здібностей і можливос­тей, формуванню вмінь самостійної на­вчальної діяльності. Хай школярі привчаються власними зусиллями долати труднощі
Пояснюючи навчальний ма­теріал, учитель робить записи на дошці, при цьому затуля­ючи їх собою Потрібно намагатися стояти праворуч від дошки, а також час від часу відсту­пати, щоб учні могли добре бачити напи­сане на ній

Без створення позитивного іміджу працювати буде дуже важко!

1. Риси обличчя, фігура, зріст людини існують незалежно від ба­жання, тому сприймайте себе таким, яким ви є.

2. Зверніть увагу на свій голос. Грубі, пискляві репліки, різкі, над­ривні ноти в розмові дратують оточення, свідчать про відсутність на­вичок культурного поводження.

3. Краса людини передбачає скромність, тактовність, увічливість, по­вагу, відкритість. Навпаки, невміння стримувати негативні емоції, цинізм, нахабність, гордовитість не поєднуються з поняттям «приємна людина».

4. Посміхайтеся. Похмурий настрій або погане поводження псують не тільки ваше обличчя, а й настрій оточення.

5. Одягайтеся зі смаком. Кажуть, що «гарний смак перемагає й моду». Головний принцип — виробити індивідуальний стиль в одязі, прикрасах, зачісці. Важливо — чистота й охайність в одязі.

6. Зачіска — це своєрідна візитна картка кожної людини, тому що вона підкреслює особливості її характеру й способу життя.

7. Стежте за мімікою й жестами. Психологи встановили, що у взає­модії людей 60—80 % інформації передається за рахунок рухів, міміки, жестів і лише 20—40 % — за рахунок слів, інтонації й голосу.

Попрацюйте над своїм позитивним іміджем — і він буде пра­цювати на вас!

Кiлькiсть переглядiв: 161

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.