ЯК ПОВОДИТИСЬ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать:

  • артилерійські снаряди;
  • реактивні й інженерні міни;
  • авіабомби;
  • ручні гранати;
  • детонатори.

    арт.снаряд реактивные мины донная мина авиабомба граната Ф-1 тротиловая шашка электровзрыватели

    Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів.

    Вибухові речовини, що застосовуються в боєприпасах, являють собою хімічні сполуки різноманітного кольору - від світло-жовтого до темно-коричневого. Навіть після довготривалого перебування , у воді або землі ці речовини не втрачають здатності вибухати, а в деяких випадках, після хімічної взаємодії з металевим корпусом боєприпасів, утворюють новий вид дуже чутливої сполуки.

    Вибухонебезпечні предмети, що залишилися невиявленими після Великої Вітчизняної війни, можна знайти у водоймищах, у лісі, у полі, на городі, у руїнах будівель і під час розкопок. Частіше вони виявляються в місцях колишніх бойових дій.

    ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

    З метою своєчасного виявлення вибухонебезпечних предметів необхідно: ретельно оглядати місцевість довкола дитячих оздоровчих таборів, туристичних баз, садів, будинків відпочинку.

    Щоб уникнути нещасних випадків, потрібно пам'ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого перебування в грунті або у воді сильно змінюється. Вони під впливом вологи деформуються, іржавіють і від найменшого дотику вибухають.

    Тому у випадку виявлення незнайомих або схожих на вибухонебезпечні предмети потрібно:

  • ні в якому випадку не чіпати їх;
  • організувати огородження або охорону місця знахідки;
  • терміново повідомити міліцію, військкомат, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій або інші органи виконавчої влади;
  • видалити всіх сторонніх від місця знаходження боєприпасів.

    БАТЬКИ, ВЧИТЕЛІ, ДОРОСЛІ !
    ПАМ'ЯТАЙТЕ САМІ ТА РОЗ'ЯСНЮЙТЕ ДІТЯМ,
    ЩО ЧІПАТИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ НЕ МОЖНА
    - ЦЕ ЗАГРОЖУЄ ЖИТТЮ!

    ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПОДІЯХ ТЕЛЕФОНУЙТЕ "101"!

  • Додаток

    до листа Міністерства освіти і науки України

    від _01.03.___2018 № _1/9-130____

    Методичні рекомендації

    щодо проведення бесід з учнями закладів загальної середньої освіти

    з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

    Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

    8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

    4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

    Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

    Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

    Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

    Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

    До вибухонебезпечних предметів належать:

    • вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

    • боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

    - бойові частки ракет;

    - авіаційні бомби;

    - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

    - інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

    - ручні гранати;

    - стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

    • піротехнічні засоби:

    - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

    - вибухові пакети;

    - петарди;

    • ракети (освітлювальні, сигнальні);

    - гранати;

    - димові шашки.

    • саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

    - саморобні міни-пастки;

    - міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

    Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

    У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

    - наближатися до предмета;

    - пересувати його або брати до рук;

    - розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

    - розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

    - приносити предмет додому, у табір, до школи.

    Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

    Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

    Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

    1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

    2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

    3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

    4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

    Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

    Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

    Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

    Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

    Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

    - припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

    - наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

    - звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

    - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

    - наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

    Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

    Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

    У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

    Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

    У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

    1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

    2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

    3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

    4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

    5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

    У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

    - одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

    - візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

    - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

    - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

    Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

    - обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

    - негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

    - з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

    - перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

    Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

    Отож:

    - не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

    - виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

    - не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

    Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

    Поради керівнику навчального закладу:

    Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

    На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

    • посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

    • проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

    • організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

    У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

    До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

    У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

    Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

    У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.


    Заступник директора департаменту –

    начальник відділу Наталія Бєскова

  • Кiлькiсть переглядiв: 114

    Коментарi

    Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.