Безпека дітей в Інтернеті

Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Кожний шостий житель Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п'ятий українець. Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх у розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків. Дорослі, не завжди маючи досвід спілкування в мережі, щонайменше, стривожені доступом своїх чад до цієї «темної та страшної мережі». Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.
Сьогодні Інтернетом користується понад чверть населення земної кулі – 1,9 млрд. людей. Середній рівень Інтернет-проникнення у світі наближається до 30%, а в розвинених європейських країнах цей показник досягає 70%. В Україні ця цифра становить 10-12 млн. осіб – близько чверті населення країни. При цьому діти потрапили в Мережу значно раніше за дорослих. На тлі стабільно високого рівня користування Інтернетом серед дітей віку 11-14 і 15-17 років, також зростає число дітей молодшого віку (6-10 років). У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?

Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:
1. Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких вони збираються заходити.
2. Знайдіть час для відвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями, отриманими в Інтернеті.
3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагає реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.
4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистої інформації. Наприклад, місце навчання або улюблені місця для прогулянки.
5. Навчайте дітей не розміщувати свої чи сімейні фотографії.
6. Поясніть, що давати свої паролі не можна нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.
7. Поясніть, що не потрібно відповідати на невиховані й грубі листи. Якщо отримали такі листи, то потрібно сповістити про це батьків чи вчителів.
8. Скажіть дітям, що їм не слід зустрічатися з людьми, яких вони знають тільки з Інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Якщо ж це необхідно, то спочатку треба спитати дозволу батьків. Зустріч у громадському місці та й у присутності батьків.
9. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.
10. Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила етикету діють скрізь – навіть у віртуальному світі.
11. Наполягайте, щоб діти не завантажували музику, комп'ютерні ігри та інші програми без вашого дозволу.
12. Поясніть, наскільки небезпечно для комп’ютера переходити на посилання, адреси яких вам невідомі.
13. Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідує дитина і що вона на них робить.

Поговорімо про кібербулінг у День безпеки в інтернеті

Щорічно в другий вівторок лютого відзначають Всесвітній День безпеки в інтернеті. Заходи цього дня спрямовані на розповсюдження знань про безпечне й відповідальне використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Ми підготували антикібербулінгові поради Діти завжди мали свої таємні світи, свої ігри та свої секрети від дорослих. Таємничість сучаcного покоління— віртуальна і здебільшого неочевидна для дорослих. Дорослих, які не знаються на дитячих «забавках» в інтернеті, лякає віртуальний світ. Вони не можуть зіставити власний дитячий досвід із досвідом своїх дітей, навчити їх чомусь, бути авторитетом для них у цій сфері. Тут є великий ризик, адже, зіткнувшись із проблемою в інтернет-просторі, дитина не може розповісти про неї батьками через страх, що її не зрозуміють або взагалі заборонять користуватися комп’ютером. Залишитися ж без інтернету для сучасних підлітків означає не тільки позбутися задоволення грати та переглядати цікавий контент. В інтернеті підлітки самовиражаються та реалізують свою головну компетенцію— спілкування. Що таке кібербулінг Віртуальний світ, як і реальний, несе низку ризиків для дітей. Чи не найнебезпечнішим є кібербулінг. Слово «булінг» без префікса «кібер-» відоме здавна й означає утиск, дискримінацію, цькування та інші види жорстокого ставлення однієї дитини або групи дітей до іншої. Булінг буває фізичний (побиття, підніжки, блокування, штовхання тощо) вербальний (словесні знущання, залякування, плітки та образливі вислови, наприклад, про зовнішній вигляд дитини, її вагу, релігію, етнічну приналежність, здоров’я, особливості стилю одягу) соціальний (ізоляція дитини, бойкот, її навмисне відсторонення від групи на перервах, в їдальні, під час позашкільної діяльності тощо) Про «кібербулінг» заговорили з популярністю соцмереж, у 21сторіччі. Дослівно занглійської це слово перекладають як «віртуальне бикування». Кібербулінгом можна назвати рукотворну агресію, розповсюджувану через новітні інформаційно-комунікаційні засоби з метою нашкодити або принизити людину. Кібербулери замість підніжок пишуть агресивні смски замість стусанів— надсилають повідомлення з погрозами усоцмережі замість насмішок— розповсюджують конфіденційні дані про однолітків та створюють фальшиві профілі Проблема віртуальної агресії Віртуального хулігана майже неможливо покарати, неможливо поскаржитися на нього класному керівникові чи директору. Світ, у якому діють кібербулери, начебто не є реальним, але шкода, яку вони можуть завдати,— цілком реальна. Якщо реальний булінг— хоч яку жахливу форму він має— закінчується, коли дитина повертається додому, то від кібербулінгу важко сховатися будь-де. Також такі особливості кібербулінгу, як анонімність і безкарність, зумовлюють труднощі його дослідження. Оскільки кібербум у Європі та Америці розпочався раніше, ніж в Україні, ці країни мають більший досвід вивчення й запобігання кібертероризму. У західних дослідження більше половини опитаних визнали, що щодо них застосовували кібербулінг у вигляді нецензурної лайки. Кожному четвертому користувачеві пропонували відвідати порнографічний сайт чи переглянути відео, що містить сцени насильства. В Україні масштабних досліджень проблемкібербулінгу та його потенційної небезпеки не проводили. Проте з теле- та інтернет-джерел, а іноді й з власного досвіду читачів, відомо, що віртуальна агресія в нашій країні набирає обертів. Причини віртуальної агресії Дослідження причин кібербуллінгу також поки що є орієнтовним. На запитання «Чому діти-булери проявляють агресію щодо підлітків в інтернеті?»— дослідники відповідають: задля реваншу діти, зазнавши нападок у реальному житті, можуть спробувати бути булерами у віртуальному середовищі аби розважитися діти банально (і безвідповідально) не усвідомлюють імовірні негативні наслідки своїх вчинків для посилення кібербулінг є додатковим засобом посилення жорстокого ставлення до дитини у реальній групі Профілактика кібербулінгу Кібербулінг, як і булінг, це не лише проблема жертви чи булера. Це показник рівня комунікативної культури та агресивності середовища, в якому зростає дитина. Якщо явище кібербулінгу в країні процвітає, то можна говорити про певні агресивні тенденції у суспільстві в цілому. Подолати явище кібербулінгу в принципі неможливо. Контролювати віртуальне середовище, в якому «живе» дитина, також украй важко. Але є певні стратегії профілактики кібербулінгу, які допомагають захистити дитину. Поради батькам, щоби зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини Оволодівайте новими знаннями так як дитину інструктують про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою, батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо Будьте уважними до дитини уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо) Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків не потрібно погрожувати покаранням завідвідування небажаних сайтів— ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти Здійснюйте обмежений контроль можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просижують години за розвагами в інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький Застосовуйте технічні засоби безпеки для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки дообмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі) Формуйте комунікативну культуру роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру Дитині також слід знати, що анонімна свобода в інтернеті умовна. Адже коли дії в інтернеті спричиняють реальну шкоду або кримінальну відповідальність, правоохоронні органи можуть довідатись інформацію з профілів, встановити координати компьютерів, з яких людина відправляла повідомлення тощо. Навчіть дитину обмежувати доступ до персональної інформації у соцмережах​ Батьки разом із дітьми можуть пройти курс безпечного користування інтернет-ресурсами. Якщо відомо про кібератаки на дитину: поради батькам Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії. Якщо ж вступати в перепалку з булером— негативні комунікації продовжуються. Якщо надходять систематичні листи із погрозами, потрібно зберігати інформацію в комп’ютері або роздрукованому вигляді задля доказів. Щоб самостійно врегулювати ситуацію, можна зробити запит адміністраторам сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті користувача-булера. Така пауза в спілкуванні позитивно впливає на мотивацію підлітка, який займається булінгом заради розваги. Проте якщо причина в іншому, наприклад, кібербулінг слугував підсиленням традиційного булінгу, насилля може продовжитися іншими засобами. Варто поінформувати про проблему педагогів. Якщо ймовірні булери зі шкільного кола дитини, то педагоги зможуть уважніше слідкувати за ситуацією традиційного булінгу під час навчально-виховного процесу. Також педагоги можуть провести профілактичні заходи, спрямовані на формування безпечної поведінки в інтернеті. Якщо кібербулінг має ознаки шахрайства, погроз, вимагання, відверто сексуальний характер, слід звернутися до правоохоронних органів. Зауважте! Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу Дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися по допомогу Якщо випадок вдалося врегулювати, потрібно зробити з нього урок для формування медіакультури дитини, повторити найпростіші правила безпеки користування інтернетом. Здійснюючи будь-яку дію, батьки мають демонструвати спокій і впевненість, надавати дітям позитивний емоційний ресурс, захищеність та підтримку. Якщо дитина— кібербулер, а не жертва Буває, батьки дізнаються, що їхня дитина булер, а не жертва. Їм зазвичай важко усвідомити причетність дитини до віртуальної агресії. У такому разі потрібно заспокоїтися і перевірити інформацію, можливо, проконтролювати комунікації дитини. Натомість не варто звинувачувати школу або батьків жертв у роздмухуванні проблеми, применшувати значущість проблеми. Ніхто з батьків не хоче, аби їхні діти опинилися в ситуації кібербулінгу —ні в статусі жертви, ні в статусі булера.

ІНТЕРНЕТ БУВАЄ НЕБЕЗПЕЧНИМ !

Публікації про шкідливий вплив на здо­ров'я дітей комп'ютерної техніки ще можна зустріти в засобах масової інформації, але мало хто порушує питання негативного впливу на не сформовану дитячу психіку відео - та фотоматеріалів сумнівного харак­теру, якими переповнений Інтернет. Ні для кого не секрет, що там безкоштовно можна знайти інформацію будь-якого змісту, на­віть інструкцію з виготовлення вибухівки.
Сумна статистика криміналістів свід­чить, що зростання агресивної поведінки молоді безпосередньо пов'язана із система­тичним переглядом сайтів в мережі Інтер­нет, які демонструють злочинні, агресивні дії (про вбивства, побиття та знущання над людьми в найдрібніших деталях). Самостій­ний перегляд матеріалу такого змісту міцно осідає в психіці молодої людини і які вис­новки вона зробить після перегляду - ніхто не знає.
Серед молоді стало дуже популярним та­ке заняття, як знімати на мобільний телефон побиття та знущання, які відбуваються в школі, у дворі, та викладати їх в Інтернеті.
Якщо в реальному житті підліткові важ­ко знайти однодумців щодо якогось «не­зручного» питання, то в мережі охочих обго­ворити будь-які незручності можна знайти швидко і багато. Якщо телевізійні фільми з насиллям, мультфільми з монстрами та усілякими жахами (якими, на жаль, також переповнений ефір телебачення) перегляда­ються усіма членами родини і хоч якось об­говорюються, засуджуються, то блукання Інтернетом відбуваються усамітнено і таєм­ничо, без будь-якого стороннього втручання на правильність розуміння та тлумачення змісту переглянутого. Тут підліток сам фор­мує свої уподобання щодо будь-яких проявів людської поведінки. А потім ми бідка­ємося, звідки ж з'являються збоченці, діто­вбивці, маніяки та інші соціальне небез­печні особистості нашого суспільства.
Користуючись послугами Інтернету не забувайте і про заходи безпеки у спілку­ванні з людиною, яку ви не бачите, та нав­чайте цим правилам і своїх дітей. Адже віртуальні шахраї дуже гарні психологи: представляючись одним з ваших давніх знайомих, вони дізнаються від вас конфі­денційну інформацію, як, наприклад, коли у вас вдома нікого немає, з ким ви прожи­ваєте, ваш майновий стан і т. д. Квартирні крадіжки, вчинені за наводками, отрима­ними шляхом спілкування шахрая з постраждалим через мережу, на жаль, вже не рідкість.
Тож, шановні батьки, якщо ваші діти ко­ристуються послугами Інтернету, то не забу­вайте стежити за змістом матеріалів, які пе­реглядає ваше чадо, а краще користуйтеся системою «Батьківського контролю» або просто введіть пароль, щоб діти не могли са­мостійно підключатися до мережі. Спілкуй­теся частіше з дітьми, щоб вони не відчува­ли себе самотніми, станьте для них найкра­щими друзями, з якими можна говорити на будь-які теми та вирішувати будь-які пи­тання. Будьте пильними до будь-яких змін у поведінці та уподобань вашої дитини у зв'язку із появою в домі Інтернету.

Поради батькам

Для дітей наслідки безконтрольного спілкування з Інтернетом можуть бути самими непередбачуваними. Для того щоб зробити інтернет-життя своєї дитини менш ризикованим, батькам необхідно трохи попрацювати.
Поясніть дітям кілька простих правил роботи в Інтернет – буде набагато краще, якщо дитина дізнається правила безпечної поведінки в Інтернеті від батьків, а не зі свого сумного життєвого досвіду.
Для безпеки дітей в Інтернеті:
Дітям не можна залишати в публічному доступі або відправляти незнайомцям поштою, при спілкуванні в соціальній мережі або у чаті контактну інформацію – зловмисник може вистежити людину за її адресою або номером телефону.
Дітям в Інтернеті не можна погоджуватися на вмовляння незнайомих людей про особисту зустріч. Подібні пропозиції краще ігнорувати, а спілкування з дуже наполегливою людиною припинити.
Дітям не треба публікувати адресу своєї електронної пошти на жодних форумах, сайтах спільнот та соціальних мереж. Він може стати здобиччю спамерів, і пошта після цього наповниться сміттєвими листами.
Дітям не слід переходити за посиланнями в повідомленнях від невідомих адресатів. Це може бути небезпечно, оскільки повідомлення може бути надіслано зловмисниками.
Дітям не варто переходити за посиланнями в повідомленнях з надмірно привабливими пропозиціями, наприклад, підняти рейтинг облікового запису або отримати "суперможливості” в соціальній мережі. Найчастіше такі повідомлення розсилають шахраї або зловмисники для того, щоб заманити користувача на шкідливу веб-сторінку і заразити його комп’ютер вірусом.
Дітям в Інтернеті не варто звертати уваги на пропозицію безкоштовних подарунків, легкого заробітку, повідомлення про отримання спадщини і тому подібні. Такі повідомлення розсилають тільки шахраї.
В цілому, спілкуватися і вести себе в Інтернеті дитина повинна так само обережно, як і в реальному житті, щоб убезпечити себе від негативного впливу Інтернету.
Комп’ютерні програми для безпеки дітей в Інтернеті
В даний час існує багато спеціальних комп’ютерних програм для контролю за дітьми в Інтернет, у багатьох антивірусних програмах реалізований такий функціонал, який може допомогти убезпечити вашу дитину від багатьох загроз. Ви можете вибрати рішення, зручне саме вам по набору можливих обмежень, гнучкості налаштування і т.п.
Для безпеки дітей в Інтернеті за допомогою комп’ютерних програм можна:
• Фільтрувати небажаний веб-контент (ресурси еротичного, екстремістського змісту і ресурси, що пропагують насильство);
• Є функція "безпечного пошуку” в більшості популярних пошукових системах.
• Можливість блокувати доступ дитини до конкретних веб-сайтів.
• Можливість блокувати доступ дитини до груп для дорослих у соціальних мережах.
• Можливість відстежувати листування дитини в соціальних мережах і IM-чатах (IM-чати – це служби миттєвих повідомлень (Instant Messaging Service, IMS) і програми-клієнти (Instant Messenger, IM) для обміну повідомленнями в реальному часі через Інтернет обмежувати спілкування з підозрілими кореспондентами).
• Можливість встановити заборону на пересилку будь-яких персональних даних в соціальних мережах і IM-чатах.
Для того, щоб відстежувати інтернет-зв’язок дітей, потрібно встановити спеціальний додаток, що буде зберігати всю переписку і дії дитини в Інтернет.

Безпека в Інтернеті

Кiлькiсть переглядiв: 290

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.